Комунальне підприємство «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради

МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фактори, що зумовлюють ризик

Кожне підприємство є складною системою, що зазнає впливу різних внутрішніх і зовнішніх чинників ризику – причин або рушійних сил, що породжують ризик. Прояв цих чинників породжує невизначеність, при цьому у підприємства є можливість одержати прибуток або зазнати збитків.

Чинники ризику можуть мати різну природу. Вони можуть бути закладені в організації діяльності або в стратегії підприємства, або виступати результатом дій керівництва чи окремих працівників підприємства. Ризики можуть бути наслідком внутрішніх для підприємства рішень або впливу зовнішнього середовища – дій конкурентів, постачальників, громадської думки, зміни кон'юнктури ринку, відсутності повноцінної інформації та т. ін.

Найбільшою мірою на рівень економічного ризику в ринкових умовах зазвичай впливають наступні чинники:

– поломки устаткування;
– витік конфіденційної інформації;
– поломки комп'ютерів;
– вплив необгрунтованих чуток.

Рідше зустрічаються, але за рівнем збитку є набагато більш тяжкими наступні форс-мажорні обставини:

– стихійні лиха;
– аварії в енергетичних мережах;
– пожежі та вибухи;
– раптова поява сильних конкурентів;

В Україні процес розвитку ринкових відносин пов'язаний з дією специфічних чинників і видів ризику, зокрема таких, як:

– нестабільність політичної ситуації;
– погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури;
– несприятливий інвестиційний клімат і значні інвестиційні ризики;
– низькі темпи економічного розвитку країни;
– недосить гнучкий підхід влади до вирішення економічних проблем;
– інфляційний та валютний ризики;
– кредитний ризик;
– ризики у фінансовому секторі;
– зовнішні ризики ліквідності України;
– зростання цін на енергоносії;
– корупція;
– ризики природних лих та ін.

Зовнішні чинники являють собою умови, котрі суб'єкт ризику, як правило, не може змінити, але повинний враховувати, оскільки вони впливають на функціонування підприємства та його успіх на ринку. Зовнішні чинники ризику можна розподілити на чинники прямого впливу та чинники непрямого впливу. Чинники прямого впливу безпосередньо впливають на рівень ризику.

До чинників прямого впливу належать:

– законодавство, що регулює діяльність підприємств;
– непередбачені дії органів державного управління та місцевого самоврядування;
– податкова система;
– взаємини з партнерами;
– конкуренція;
– корупція та рекет.

Законодавство, яке реалізується через відповідні нормативно-правові акти, визначає порядок дій керівництва підприємств стосовно різноманітних аспектів господарської діяльності та має сприяти сталому економічному розвитку окремих підприємств і національної економіки в цілому. Наявність неоднозначних, а іноді, суперечливих, положень у деяких законодавчих актах, їх тлумачень та порядку виконання, часті зміни та доповнення у нормативних документах зумовлюють непевність щодо процесу господарювання, а, отже, й зростання ризику, що спричиняє зниження прибутковості діяльності підприємств, її згортання або переведення у тіньовий сектор економіки.

Чинники непрямого впливу можуть не справляти прямого негайного впливу на рівень ризику, але сприяють його зміні.

До чинників непрямого впливу належать:

– політичне становище в країні діяльності;
– економічне становище в країні та галузі діяльності;
– науково-технічний прогрес;
– міжнародні події;
– стихійні лиха.

Отже, всі наведені чинники тісно взаємопов'язані між собою, тому посилення чи послаблення дії одного чинника може призводити до зміни сили впливу інших, окремі чинники можуть підсилювати дію один одного. Це потребує використання комплексного підходу до аналізу та оцінки ризиків.

Повний текст